by Одразу беріть на озброєння, не відкладайте на потім.
Прокрастинація – проблема не просто робоча, а емоційна. І вона тільки посилюється, коли ми починаємо пов’язувати свою самооцінку з нездатністю викреслити всі пункти зі списку справ. Щоразу, коли ми читаємо книжку, замість того щоб перевіряти робочу пошту, наш внутрішній критик влаштовує істерику і вимагає, щоб ми взяли себе в руки. Ми й самі раді б перестати байдикувати і приділити весь свій час виконанню корисних завдань, але прокрастинація заважає нам це зробити. Не дивно, що багато хто ненавидить у собі цю звичку.
Перемогти прокрастинацію і не перетворитися на фанатика продуктивності можуть допомогти такі п’ять принципів. Деякі з них являють собою практичні кроки, які можна зробити одразу, а деякі – це зміни в мисленні, що потребуватимуть часу й усвідомленості.
1. Не демонізувати прокрастинацію
Досягти наміченого результату, виконавши всі до одного пункти зі списку завдань, далеко не єдина мета в житті. Іноді наші найприємніші спогади пов’язані з моментами, коли ми відкладали справи на потім. Пили чай у дощовий день, сидячи на підвіконні, читали цікаву книжку, слухали музику або базікали з друзями про все на світі.
Замість того щоб фокусуватися на витраченому часі та дорікати собі за прокрастинацію, подумайте про те, які перешкоди стоять між вами та завданням, за яке ви хотіли взятися, але так і не взялися. Чому ви не готові його робити? Можливо, воно нудне? Або надто складне і лякаюче? Можливо, втома не дає вам зосередитися?
Відповіді на подібні запитання допоможуть вам не тільки розпочати роботу, розбивши, наприклад, велике завдання на невеликі кроки або відновивши сили, а й перестати звинувачувати себе за прокрастинацію. Продуктивність сама по собі не мета – це засіб для повноцінного життя.
2. Регулювати планку якості
Обов’язкові справи часто бувають трудомісткими та виснажливими. В ідеальному світі ми могли б нескінченно шукати способи справлятися з ними найкращим чином або передавати нудні завдання штучному інтелекту. Але поки це не завжди можливо, варто розділяти завдання залежно від того, наскільки якісним має бути результат.
Якщо у списку є завдання, на які можна витратити мінімум сил і це не призведе до негативних наслідків, треба перестати вимагати від себе їх ідеального виконання. Наприклад, якщо комусь платять гроші за те, що він шиє сукні або ремонтує меблі, саме в цьому і слід прагнути до бездоганного результату. Але одразу викладати нову роботу в соцмережі чи миттєво відповідати на коментарі зовсім не обов’язково. Можна дозволити собі не витрачати багато часу на створення посту або перевіряти вхідні повідомлення раз на день. І не турбуватися про те, що подібні завдання постійно відкладаються.
Такий підхід звільняє енергію, яку можна витратити на більш важливі та приємні заняття. Тому пробіжіться своїм списком справ і подумайте, які з пунктів потрапляють у категорію з високою планкою якості, а для яких підійде середня.
3. Комбінувати різні види відпочинку
Іноді під час пасивного відпочинку, коли ми, наприклад, дивимося серіал або гортаємо стрічку в соцмережах, ми продовжуємо підсвідомо думати про справи. Щоб по-справжньому перемикатися в неробочий режим, спробуйте додавати у свій розклад більше активних занять, які повністю заволодіють вашою увагою. Наприклад, читайте захопливі книжки, слухайте цікаві подкасти, ходіть із друзями на квести чи квізи, тренуйтеся у спортзалі. Відмовлятися від пасивного відпочинку зовсім не варто, час від часу він теж дуже важливий.
4. Брати менше роботи, ніж можна зробити
Якщо ви не дуже добре вмієте оцінювати обсяг роботи, який реально можете виконувати за день, почніть засікати час. Слідкуйте за тим, скільки у вас займає кожне завдання, протягом кількох місяців. Паралельно можна робити нотатки за підсумками тижня і записувати, коли ви відчули перевтому, а коли кількість роботи оптимально відповідала вашим можливостям.
Через кілька тижнів ви почнете краще розуміти, скільки часу вам потрібно на різні завдання, і плануватимете справи відповідним чином. При цьому все одно треба закладати трохи більше часу. Люди не можуть зберігати однакову працездатність щодня. Можливо, коли ви засікали час уперше, у вас був гарний день: ви чудово виспалися, щільно поснідали і були в піднесеному настрої. У погані дні виконання того ж завдання може затягнутися. Тому, якщо ви думаєте, що встигнете зробити десять справ, беріться за дев’ять.
Крім того, реальний розподіл робочого навантаження вимагає спілкування. Якщо ви почуваєтеся перевантаженим, обговоріть із керівником можливість делегувати частину завдань комусь іншому, відмовтеся від якихось обов’язків або попросіть колег про допомогу. Це дасть змогу віддавати пріоритет більш значущим справам.
5. Додати гнучкості в розклад
Хтось віддає перевагу жити і працювати за певним графіком, а хтось любить, коли один день зовсім не схожий на інший. Тож замість того, щоб примушувати себе слідувати ідеальному продуктивному розкладу, треба зважати на свої вподобання та створювати власні правила, якщо це можливо.
У понеділок ви можете бути неймовірно продуктивним, а у вівторок вам захочеться загорнутися в ковдру і читати книжку. Не варто сприймати це як особисту невдачу. Це реальність людського буття, а ви людина.
Продуктивність індивідуальна. Те, що працює для одного, не працює для іншого. Те, що підходить вам сьогодні, може не підійти завтра. Тож шукайте свій стиль роботи та систему продуктивності, яка найкраще з ним узгоджується, і готуйтеся проявляти гнучкість.
