by Закріпити знання допоможе метод пластикового качкодзьоба.
За свою кар’єру я чув це від тисяч людей. Я сам говорив це багато разів, і ви, ймовірно, теж. Усі хочуть бути щасливими. Але що ми насправді маємо на увазі, коли говоримо про щастя? Зазвичай ми хочемо досягти й утримати певні відчуття, як-от радість чи веселощі, але щось постійно нам заважає.
Майже завжди за фразою «Я просто хочу бути щасливим» слідує «але» з описом джерела нещастя: проблеми з грошима, проблеми зі стосунками, проблеми зі здоров’ям – або справжня трагедія. Життя начебто робить усе можливе, від дрібних неприємностей до великих катастроф, щоб наше щастя в кращому разі було швидкоплинним, а в гіршому – й зовсім недоступним. Який жорстокий парадокс: ми запрограмовані бажати щастя, але приречені на життя, сповнене боротьби, яка робить його недосяжним.
Але що, якщо цей парадокс ґрунтується на неправильному розумінні того, що таке щастя? Фактично майже все, що народна мудрість знає про нього, засноване на міфах. І якщо через них переступити, будь-хто зможе стати щасливішим. Навіть на тлі страждань.
Про що треба забути, щоб стати щасливішим
1. Щастя – це почуття
Ми всі знаємо, на що схоже щастя. Воно містить у собі такі емоції, як радість, любов і інтерес. Точно так само, як нещастя містить у собі страх, смуток, огиду та злість. Однак називати саме щастя (або нещастя) почуттям – помилка. Це все одно, що говорити, ніби ваша робота і гроші – одне й те саме. Вам потрібна робота, за яку вам платять, і те, скільки ви заробляєте, може свідчити про вашу професійну ефективність. Але зводити роботу лише до грошей було б неправильно і прикро.
Подібним чином ваш емоційний стан одночасно випливає з вашого благополуччя і допомагає його забезпечувати, але не є тотожним йому. Щастя – це більше, ніж низка неврологічних сигналів, які допомагають вам почуватися в безпеці, живим і здатним до розмноження. Я вважаю за краще думати про щастя як про комбінацію трьох менш ефемерних компонентів: насолоди, задоволення і сенсу.
Насолода починається з простого задоволення. Потім додається компанія інших людей, і це виклик для нашої вищої свідомості, який вимагає підключити управлінські здібності мозку для застосування навичок соціалізації. Тож насолоду можна уявити як формулу: задоволення плюс компанія інших плюс пам’ять.
Насолода підвищує рівень щастя, чого одне лише задоволення зробити не в змозі. Тому, наприклад, у рекламі їжі та напоїв нам зазвичай показують людей, які у важливі моменти свого життя їдять і п’ють разом, а не поодинці. Рекламодавці хочуть, щоб їхній продукт асоціювався з довгостроковою насолодою (а відтак – щастям), а не просто з миттєвим задоволенням.
Задоволення – це радість від досягнення чогось, над чим ви працювали. Таке відчуття відчуваєш, коли отримуєш п’ятірку за контрольну, до якої старанно готувався, або підвищення по службі, яке заробив потом і кров’ю. Ви почуваєтеся задоволеним, коли робите щось складне, навіть болісне, і це відповідає тому, що ви вважаєте метою свого життя.
Психологи визначають сенс як поєднання послідовності (у всього є причина), мети (у житті є орієнтири) і значущості (ваше життя має значення). Ми можемо якийсь час обходитися без насолоди і навіть без задоволення. Але якщо нам не вистачає сенсу, а для його набуття потрібно чимало зусиль і жертв, ми абсолютно губимося. Коли у нас немає сенсу, ми не здатні справлятися з неминучими кризами і труднощами життя. Коли в нас є сенс, ми дивимося на життя з надією і внутрішнім спокоєм.
2. Ваші проблеми – це проблема
Ви могли помітити дещо дивне і тривожне у визначенні щастя вище: усі його компоненти пов’язані з певними зусиллями, дискомфортом або стражданнями і навіть деякою мірою з нещастям.
Насолода вимагає часу і сил. Вона передбачає, що треба казати «ні» легким невимушеним розвагам, а інколи й своїм бажанням та спокусам. Воно може означати, що треба стримати апетит до задоволень і жити за правилами, які ви для себе обираєте, наприклад зберігати вірність партнеру. Задоволення також тягне за собою деяку роботу і позбавлення. Якщо щось не дістається вам ціною страждань хоча б трохи, навряд чи це вас по-справжньому задовольнить.
Спроби усунути проблеми, щоб стати щасливішими, – поширена, але помилкова і марна стратегія. Натомість нам треба шукати відповідь на запитання «чому» і перетворювати проблеми на можливості для навчання та зростання. Не дивно, що останній компонент щастя – сенс – передбачає найбільше страждань. Віктор Франкл – психіатр, який пережив Голокост, писав: «У тому, як людина приймає для себе неминучу долю і разом із нею всі страждання, що вона їй посилає, відкривається, навіть у найважчих ситуаціях і в післявоєнному житті».
3. Щастя – ваша мета
Правду кажучи, ви не можете бути щасливими. Однак можете стати щасливішим.
Пошуки щастя нагадують пошуки Ельдорадо – легендарної «країни золота». Коли ми шукаємо щастя, ми можемо мигцем побачити, на що це схоже, але такі спалахи недовговічні. Деякі говорять про щастя так, ніби володіють ним, але насправді ні в кого його немає. І дуже часто ті, хто, на думку суспільства, має бути абсолютно щасливим, – багаті, вродливі, знамениті та впливові – потрапляють у новини через банкрутство, особисті скандали та проблеми в родині.
Якби секрет щастя існував, ми б усі вже знайшли його. Якби щастя було просто товаром, це був би великий бізнес, воно б продавалося в інтернеті, цього вчили б у школі, його надавала б нам влада. Але це не так.
Єдине, чого так сильно хоче кожна людина від самого початку існування людства, залишається невловимим. Ми навчилися добувати вогонь, придумали колесо, місяцехід і TikTok. Але, незважаючи на всю свою винахідливість, ми не оволоділи ні мистецтвом, ні наукою, які допомогли б нам отримати й утримати всього одну річ, необхідну нам по-справжньому. Одним вдається бути щасливішими, ніж іншим, але ніхто не може завжди залишатися таким.
Усе тому, що щастя – це не кінцева станція, а напрямок руху. Ми не можемо бути абсолютно щасливими. Але де б ми не перебували на нашому життєвому шляху, якими б задоволеними чи незадоволеними ми не були, ми всі можемо стати щасливішими завдяки самопізнанню, гарним звичкам і прагненню до досконалості.
Якщо думка про те, що щастя вимагає зусиль, передбачає нещастя і практично недосяжне, здається вам поганою новиною – так бути не повинно. Ця думка має звільняти вас. Її посил у тому, що ваші почуття не можуть диктувати ваше благополуччя, що ваші проблеми не можуть завадити вам стати щасливішими і що ви можете нарешті перестати шукати неіснуючу «країну золота».
Що треба запам’ятати про щастя
1. Щастю потрібне живильне середовище
Коли ви йдете до дієтолога, щоб налагодити харчування, він обов’язково перевірить, скільки макронутрієнтів (білків, жирів і вуглеводів) ви споживаєте, щоб виявити дисбаланс і внести корективи. Насолода, задоволення і сенс – макронутрієнти вашої дієти щастя. І це відповідна стартова точка для роздумів про те, на якому рівні ваше відчуття щастя перебуває зараз і як його можна підвищити.
Запитайте себе про те, чи задовольняєтеся ви простими радощами життя або працюєте над тим, щоб отримувати справжню насолоду, і йдете на необхідні для цього жертви. Оцініть, наскільки чітко ви уявляєте собі всі компоненти сенсу: послідовності, цілі та значущість. Відповіді на ці запитання покажуть, де вам слід докласти більше зусиль і де ви можете досягти найбільшого прогресу на шляху до того, щоб стати щасливішим.
2. Не варто викорінювати свої нещастя
Девіз хіпі «Якщо тобі добре, роби це!» – дуже погана порада. Хоча б тому що пропонує обирати задоволення, а не насолоду. Але девіз «Якщо тобі погано, припини робити це» нітрохи не кращий. Основна причина, чому люди не можуть стати щасливішими, полягає в тому, що вони витрачають багато часу й енергії, намагаючись викорінити нещастя зі свого життя.
Вам потрібні негативні емоції та досвід, щоб знайти насолоду, задоволення і сенс. Я говорю не про такі проблеми зі здоров’ям, як тривога чи депресія, а про звичайні неприємності, які періодично трапляються з кожним. Такі нещастя не потрібно шукати, вони знаходять вас самі. Суть у тому, щоб не боротися з ними і не заперечувати їх, а приймати їх, виносити з них уроки і рости як особистість.
Починайте щодня з нагадування самому собі про те, що будь-який досвід, позитивний чи негативний, є частиною повноцінного життя. Якщо ви витрачаєте сили, щоб ухилитися від природних конфліктів, захиститися від відмов і розчарування та втекти від смутку й страху, розверніться до неприємностей лицем і скажіть: «Давай!» Це потребує практики, але з часом ви здивуєтеся, наскільки такий підхід може поліпшити якість вашого життя.
3. Для щастя необхідне особистісне зростання
Один із найбільших парадоксів щастя полягає в тому, що радість нам приносить не досягнення мети, а шлях до неї. Деякі цілі: гонитва за багатством, владою або славою – хибні та шкідливі. Кроки, спрямовані на особистісне зростання, набуття нових навичок і зміцнення зв’язків з іншими, тісно пов’язані з рівнем благополуччя.
Щоб досягти щастя, не треба надавати йому великої цінності. Переоцінка його як мети може навіть відвести вас від благополуччя. Точно так само, як фраза «Я хочу більше грошей» не тільки не зробить вас багатшими, а й змусить гостріше відчути, що вам їх не вистачає. Більш розумний підхід – зосередитися на звичках, які зроблять вас щасливішими.
4. Правильні звички – шлях до щастя
Легко уявити, що звички, які приносять щастя, дуже особисті й унікальні. Адже у всіх свої смаки. Але ми можемо виділити деякі загальні закономірності. Щасливі люди дотримуються своєї життєвої філософії. Вони підтримують міцний зв’язок із сім’єю і залишаються поруч із друзями. Вони прагнуть допомагати іншим завдяки своїй роботі. Потрібні роздуми та проникливість, щоб зрозуміти, що саме все це означає для вас і як реалізується у вашому житті. Однак загальні категорії таких звичок однакові для всіх.
Як застосовувати знання в житті
Можливо, ви прекрасно зрозуміли, які переконання допомагають стати щасливішими, а які ні. Однак усе це може бути до біса складно запам’ятати і впровадити у своє життя. Тож ось ще одна річ, яка допоможе закріпити знання та застосовувати їх на практиці щодня.
Викладачі іноді використовують техніку під назвою «метод пластикового качкодзьоба», щоб навчити учнів навчатися та передавати знання іншим. Його суть у тому, що треба пояснити, що ви дізналися, неживому предмету, наприклад іграшці. Дослідження показують, що якщо ви зможете послідовно викласти нещодавно отриману інформацію, то швидше її засвоїте та запам’ятаєте. Пластиковий качконіс працює чудово, але ще краще ділитися знаннями з реальною людиною: викладання предмета – один із найнадійніших способів самому глибоко його вивчити.
Ви, ймовірно, цікавитеся, яким чином ви можете навчити когось, як стати щасливішим, якщо вам ще тільки належить пройти довгий шлях. Але саме тому ви й станете хорошим учителем. Найкращі викладачі щастя – це ті, кому довелося потрудитися, щоб здобути знання, перш ніж ділитися ними, а не ті, кому пощастило майже щодня прокидатися у чудового настрою. Такі люди схожі на фітнес-блогерів, яким пощастило з генами і які можуть їсти все, що захочуть, і тому поняття не мають про те, з якими проблемами стикаються всі інші.
Не приховуйте свої проблеми. Використовуйте їх, щоб допомогти оточуючим зрозуміти, що вони не самотні і що можна стати щасливішими. Ваші зусилля і біль наділяють вас авторитетом. Ваш прогрес робить вас прикладом для наслідування, і обмін досвідом з іншими сприяє цьому прогресу – безпрограшна ситуація.
