by Залежить від джерела рідини і тари, в якій вона зберігається.
Чи правда в питній воді є мікропластик
Нещодавно вчені з Колумбійського університету модифікували метод виявлення наночастинок пластику розміром менше ніж 1 мікрометр і вивели алгоритм для визначення семи видів полімерних матеріалів.
Щоб перевірити нову розробку, вони проаналізували три популярні бренди питної води і виявили, що в 1 літрі міститься близько 240 000 дрібних частинок пластику, 90% яких – нанопластик. Це в 10-100 разів більше, ніж вважалося раніше, коли вчені могли визначати тільки великі частки.
За результатами аналізів виявилося, що у воді містяться всі сім видів пластику, які могли виявити за допомогою нової розробки. Найпоширенішим був поліамід – тип нейлону, який часто використовується у фільтрах. Також у воді було чимало поліетилентерефталату, з якого роблять пляшки.
Ще серед виявлених речовин – полівінілхлорид, поліметилметакрилат і полістирол, які могли контактувати з водою під час її очищення.
Ба більше, метод ідентифікував мільйони інших частинок пластику, які не входили до позначених семи категорій.
Таким чином, бутильована вода містить чимало полімерних мікрочастинок. Вони потрапляють в організм під час пиття, можуть проникати в тканини й органи та залишатися там на деякий час. Розбираємося, чи варто турбуватися через це.
Чи може мікро- і нанопластик нашкодити здоров’ю
Завдяки сучасним методам спектроскопії пластик знаходили в крові, легенях, кишечнику, фекаліях людей і навіть у репродуктивних органах, таких як яєчка і плацента.
Є інформація, що таке забруднення може викликати проблеми зі здоров’ям, але дослідження нечисленні, а їхні результати неоднозначні.
Існують дані, які свідчать про те, що мікропластик може порушити бар’єрну функцію кишківника, погано позначитися на мікрофлорі та підвищити ризик запальних захворювань шлунково-кишкового тракту. Особливо у тих, хто вже страждає від проблем із травною системою.
Вчені також припускають, що частинки пластику можуть збільшувати запалення і окислювальний стрес у клітинах інших органів, порушувати метаболізм жирів і мати нейротоксичність.
Але, оскільки більшість експериментів проводиться на людських клітинах у пробірці або на тваринах, точно сказати, наскільки шкідливий мікропластик, неможливо.
Чи варто переживати про частинки мікропластику у воді
У звіті Всесвітньої організації охорони здоров’я зазначено, що наразі недостатньо інформації про те, як наночастинки пластику поглинаються, затримуються і виводяться з організму. Також невідомо, чи проходять вони через біологічні бар’єри після того, як потрапляють на епітелій або проникають у кров.
Науковці не знають, чи може пластик нашкодити організму і яку дозу треба отримувати щодня, щоб зросли ризики якихось захворювань.
Водночас треба розуміти, що в сучасному світі навряд чи вдасться виключити потрапляння частинок пластику в організм. Автори звіту ВООЗ зазначили, що мікропластик міститься в солі, рибі та морепродуктах, наприклад мідіях. Ще він зустрічається в цукрі, рисі, меді, молоці, пиві. Ба більше, мікрочастинки можуть потрапити в будь-яку їжу, якщо зберігати і вже тим більше розігрівати її в упаковці.
Також пластик може проникати в організм із зубною пастою і блиском для губ, полімерними матеріалами зубних імплантів, фарбою для татуювань.
Таким чином, пластик всюди. Він проникає в організм, виводиться з нього й іноді залишається в тканинах. Вчені по всьому світу не знають, чи шкідливо це для здоров’я. І поки немає чітких доказів, бити на сполох однозначно не варто.
Чи можна зменшити кількість мікропластику в питній воді
Якщо вас усе ще лякає вміст мікропластику в питній воді, можете знизити його кількість кількома способами.
Перш за все, не варто використовувати пластикові пляшки повторно, краще здавати їх на утилізацію. В одному німецькому дослідженні вчені з’ясували, що у воді з одноразових пляшок мікропластику менше, ніж у тій, що побувала в тарі, яку повторно використовували.
Крім того, можна взагалі відмовитися від ПЕТ-упаковок і перейти на кип’ятіння. Згідно з результатами огляду, у водопровідній воді мікропластику все ж менше, ніж у бутильованій.
А недавнє китайське дослідження показало, що кип’ятіння води допомагає прибрати з неї мікропластик. Ступінь очищення залежить від жорсткості води, а точніше, від кількості карбонату кальцію.
У процесі кип’ятіння мікропластик зв’язується з частинками цієї неорганічної сполуки і випадає в осад у вигляді накипу. Оскільки в м’якій воді карбонату кальцію не так багато, термічний вплив прибирає з неї близько 25% мікропластику. А ось жорстку воду це очищає щонайменше на 80%.
