by Жодні самонавіювання не допоможуть, якщо ви не вірите своїм власним словам.
Поради про те, як полюбити себе, зазвичай містять такі кроки: подбати про себе, пробачити себе за помилки, заглушити внутрішнього критика. А ще подивитися в дзеркало і сказати: “Я тебе люблю”. Але жодні позитивні твердження чи заняття, які піднімають настрій, не змусять нас полюбити себе, якщо ми не довіряємо собі по-справжньому.
Коли в нас немає міцного фундаменту з упевненості в собі, то немає й жодних підстав серйозно ставитися до власних слів. Зате є маса причин у них сумніватися. Сучасне суспільство спочатку нав’язує нам комплекси, а потім каже, що нам треба себе любити. Тобто ми маємо бути худими, милими, завжди посміхатися, ніколи не злитися і купувати всілякі різні речі, щоб себе “покращити”. І одночасно, поки ми всім цим зайняті, ми маємо ще й любити себе.
Такі змішані послання просто збивають з пантелику, і вони не припиняються. Ми отримуємо від зовнішнього світу і від самих себе набагато більше повідомлень зі знаком мінус, ніж зі знаком плюс. Тому позитивні афірмації та надихаючі цитати мало чим можуть допомогти, адже наш мозок звикає мислити негативно. Йому стає комфортно, він починає більше схилятися до докорів, а любов до себе сприймати як щось сумнівне.
Тому, перш ніж полюбити себе, треба почати довіряти собі. Любов часто підносять як щось незрозуміле: “Ти зрозумієш, що це вона, тільки коли відчуєш!” Довіра, навпаки, цілком відчутна. І ми можемо зробити конкретні кроки, щоб навчитися довіряти собі, так само як ми вчимося цього стосовно інших.
Що означає довіра до себе
Це впевненість у власних рішеннях, навіть якщо вони можуть поранити або відштовхнути когось, а також уміння брати на себе відповідальність за свої помилки й усвідомлювати свої слова та вчинки. Звісно, це не дає нам права бути жахливими людьми. Довіра до себе полягає в тому, щоб не сумніватися в собі, зокрема під час зіткнення з тиском або розчаруванням з боку оточення.
Коли ми довіряємо собі, ми знаємо, що можемо пережити труднощі й бути в порядку, нехай і зробимо все не так або не доб’ємося результатів. Ми залишимося в гармонії з собою, якщо ми не подобаємося начальнику, партнер на нас сердиться, а сусід звинувачує в грубості. Подібний ступінь довіри до себе не можна знайти відразу, але це все ще легше, ніж полюбити своє відображення в дзеркалі.
Чому буває складно довіряти собі
Проблеми з довірою до себе в дорослому віці можуть виникнути, якщо в дитинстві наша віра в те, що все, що ми бачимо, відчуваємо і знаємо, є правдою, постійно піддавалася випробуванням. Наприклад, батьки заперечували наші емоції та переживання: “Тобі не сумно”, “Це не боляче, не вигадуй”. Або змушували сумніватися в тому, що наше сприйняття світу заслуговує на довіру. Це не завжди злий умисел. Мама чи тато можуть хворіти і намагатися приховати свою хворобу від дітей, але вони в результаті втрачають упевненість у тому, що реалістично сприймають ситуацію. Часто батьки думають, ніби захищають дитину від правди, хоча насправді мимоволі позбавляють її зв’язку з її власним уявленням про світ.
Згодом цей розрив зв’язку може призводити до того, що ми починаємо шукати зовнішнє схвалення, щоб заспокоїти внутрішні переживання. Це тільки підкріплює переконання в тому, що ми не можемо собі довіряти. І що більше ми шукаємо підтвердження в інших людей, то вища ймовірність, що ми можемо плутати задоволення чужих потреб і своїх власних. Так ми потрапляємо в пастку і намагаємося догодити оточуючим, замість того щоб зайнятися самореалізацією.
Чому важливо довіряти собі
Спробуємо уявити життя без довіри до себе. Ми просто вчиняємо дії, не замислюючись про те, що нам потрібно і чого ми хочемо. Найімовірніше, це не принесе нам жодного реального задоволення. Іноді ми не надаємо особливого значення тому, що живемо на автопілоті: говоримо другу, що все добре, і за звичкою їмо страву, яка нам не дуже подобається. Але якщо ми постійно втрачаємо зв’язок із собою в подібних дрібницях, то втрачаємо і здатність довіряти собі в більш серйозних речах.
Саме так ми залишаємося в нещасливих стосунках, обираємо невідповідну роботу або якось іще втрачаємо можливості вести повноцінне життя. Коли ми перестаємо регулярно звірятися із собою і робити те, що нам хочеться, у нас атрофується “м’яз”, який відповідає за довіру до себе.
І навпаки: коли ми довіряємо собі і чинимо, як для нас краще, ми не турбуємося щодо прийнятих рішень. Коли ми знаємо, що зробили вибір, думаючи про своє власне життя, у ньому з’являється певна ясність. І це все, що ми дійсно можемо контролювати.
Як навчитися довіряти собі
1. вивчати себе
Ви навряд чи довіритеся незнайомцю. І ймовірно, з тих самих причин ви не почнете довіряти собі, поки не пізнаєте себе по-справжньому. Для початку спробуйте регулярно ставити запитання про самого себе. Наприклад:
- Як це – бути мною сьогодні?
- Які три речі приносять мені радість?
- Коли і з ким я почуваюся комфортно і некомфортно?
Спробуйте робити невелику паузу в різні моменти дня, щоб звернути увагу на свої переживання. Наприклад, зупинитися і подумати, що ви відчуваєте після того, як випили лате в кав’ярні біля будинку або замовили нову річ в інтернет-магазині. Правильних і неправильних відповідей тут немає. Ця вправа потрібна, щоб ви звикли регулярно звірятися із собою, а не діяти на автопілоті.
Ще один спосіб – використовувати перерви на роботі. Замість того щоб гортати в обід соцмережі, пробуйте аналізувати, як пройшла перша половина дня: з ким вам сподобалося спілкуватися, а з ким ні, які почуття у вас викликали ті чи інші завдання, зустрічі, взаємодії з колегами. Усе це допоможе вам краще вивчити свої емоційні реакції та почати довіряти власним рішенням.
2. Прислухатися до тіла
Іноді, коли логіка не справляється, тіло може підказати правильний вибір. Наступного разу, коли вам треба буде прийняти рішення, зосередьтеся на своїх фізичних відчуттях. Запишіть у нотатках на телефоні або в щоденнику, що відчуваєте: нудоту, метеликів у животі, напругу в плечах або що у вас зводить щелепу – і ухваліть рішення. А потім поставте нагадування і поверніться до записів через тиждень, щоб подумати про те, що ви відчували, і про вибір, який тоді зробили. Згодом ви навчитеся розпізнавати й аналізувати сигнали вашого тіла і розуміти, до якого рішення воно вас підштовхує – правильного чи неправильного.
3. Тримати слово
Коли друг постійно щось вам обіцяє, наприклад вчасно відповідати в месенджері, але ніколи цього не робить, вам буде складно йому довіряти. Те ж саме стосується і довіри до себе. Якщо ви не виконуєте дані собі обіцянки, то привчаєте себе до думки, що ваше слово нічого не означає. І будь-які позитивні афірмації та зізнання в любові до самого себе виявляються марними.
Намагайтеся обіцяти собі тільки те, що ви дійсно зможете виконати. Наприклад, випивати хоча б одну склянку води на день. Що частіше ви триматимете своє слово, то швидше зміцнюватиметься ваша довіра до себе.
4. Регулювати емоції
Коли ви починаєте довіряти собі й ухвалювати рішення, які вважаєте правильними, ви можете зіткнутися з деяким страхом. Це нормально. Для нашого мозку цілком природно сумніватися в незнайомих речах і обирати найбезпечніший, тобто, як правило, знайомий варіант.
Щоб не збитися зі шляху, коли ви нарешті наважилися висловити свою думку, звільнитися з роботи чи зробити щось іще, довірившись самому собі, вчіться регулювати емоції. У цьому можуть допомогти дихальні вправи, практики усвідомленості або розмова з другом – щось, що заспокоїть вашу нервову систему, щоб ви могли піти на виправданий ризик.
5. Не боятися складнощів
Робити те, що ви вважаєте для себе правильним, не завжди просто. Ви неминуче когось розчаруєте, з кимось припините стосунки і завершите якісь глави свого життя. Але все це невід’ємна частина довіри до себе. Ви можете почуватися розгубленим або збитим з пантелику, і це зрозуміло. Зрештою, щоб з’єднатися зі справжнім собою, доведеться відпустити будь-які інші версії вашої особистості, які ви створили, озираючись на оточення.
Що більше ви будете ризикувати заради довіри до себе, то більше розумітимете, що це того варте, навіть якщо не кожне рішення виявляється правильним. Суть не в тому, щоб домогтися успіху, а в тому, щоб зберігати внутрішній спокій і рівновагу, навіть якщо все йде не за планом.
