by Якщо робити це коректно, спільна робота стане набагато злагодженішою та ефективнішою.
Компанією я керую з 2006 року і давно зрозуміла, що хороші відносини з колективом – одна з ключових складових розвитку бізнесу. Коли співробітники чітко знають свої обов’язки і бачать, що керівництво їх цінує, їхня мотивація підвищується, а атмосфера в офісі стає набагато комфортнішою. Тож у підсумку вибудовування стосунків із підлеглими варте і часових, і матеріальних витрат. Ось яких принципів варто дотримуватися при цьому.
1. Грамотно оцінюйте власні очікування від співробітників
Трапляється так, що керівник складає для себе психологічний портрет співробітника і на його основі очікує від людини певної поведінки та ставлення. Портрет цей складається з професійних та особистих якостей. З першими все зрозуміло: навички працівника мають відповідати вимогам із вакансії. Але особисті якості – інша справа.
Однак роботодавець помилково може розраховувати, що вони мають збігатися з його очікуваннями. Навіть якщо при цьому вони мають непрямий стосунок до роботи або взагалі її не стосуються. Наприклад, він очікує, що всі його підлеглі вважатимуть роботу другою домівкою, а колег – членами сім’ї, поводитимуться дружелюбно і відкрито. Але деякі співробітники таку точку зору не підтримують.
Вони чітко розмежовують ділові й особисті стосунки та не прагнуть дружити з колегами й начальством.
Керівник робить висновок, що така відстороненість може негативно позначатися на роботі. Ось тільки через деякий час стає зрозуміло: емоційно закриті підлеглі виконують свої обов’язки нарівні з іншими та поводяться чемно.
Чи варто недолюблювати їх за небажання дружити з колегами? Вирішувати вам, але якщо холодність співробітника не впливає на результати праці та не провокує конфлікти, то він має на неї повне право.
Важливо пам’ятати, що підлеглі не зобов’язані відповідати ідеалу в голові начальника. Вони мають поважати його і один одного та якісно виконувати свою роботу, але на цьому – все.
2. Поважайте чужі кордони
Насамперед працівників варто цінувати за відповідальність і професіоналізм. І важливо вміти приймати життєві принципи підлеглих, навіть якщо вони розходяться з вашими. Якщо ж цінності співробітника вступають у гострий конфлікт із цінностями керівника, краще розлучатися на березі, а не працювати в атмосфері взаємної неприязні.
Тема особистих кордонів стосується, наприклад, ставлення до робочого часу. Припустимо, начальник вважає, що затримуватися після закінчення робочого дня – норма. Для підлеглого ж це неприйнятно, і він вважає таку вимогу порушенням кордонів.
І він має рацію, зокрема – з точки зору закону.
Так, іноді затриматися на півгодини можна, але це не повинно ставати нормою.
Межі мають дотримуватися і в спілкуванні – як між керівництвом і підлеглими, так і між співробітниками. Працівник має право не бути відвертим і не ділитися особистими переживаннями. Керівнику ж варто поважати це право, не нав’язуватися і не заохочувати зайву цікавість з боку інших підлеглих.
3. Оперативно й ефективно вирішуйте конфліктні ситуації
Уявіть: дві співробітниці бухгалтерії серйозно посварилися, оскільки кожна була впевнена, що друга припустилася помилки у своїй частині роботи з документами і через це довелося все переробляти. Одна з них поскаржилася керівнику, друга тримала образу в собі. Зрештою начальник викликав до свого кабінету обох, дав кожній висловити свою точку зору і запропонував одразу ухвалити рішення, яке влаштує обидві сторони.
В описаному випадку керівник виступає в ролі спостерігача, але він може взяти й активну участь. Наприклад, запропонувати своє рішення проблеми або поговорити з кожним з учасників конфлікту окремо, а потім винести вердикт.
Обирайте, який підхід вам ближчий, головне – не ігноруйте подібні ситуації. Але не варто й надмірно тиснути. Якщо ви агресивно нав’язуватимете свої рішення або погрожуватимете співробітникам штрафами, велика ймовірність, що суперечку просто замнуть, щоб догодити керівництву, а взаємна неприязнь – збережеться, причому потай від вас.
4. Ставте чіткі завдання і позначайте зрозумілі цілі
Уміння одразу грамотно і чітко окреслити завдання і позначити терміни його виконання – справа першорядної важливості. Враховуйте, що співробітник повинен розуміти мету того чи іншого завдання. Так буде простіше оцінити процес і результати роботи, виявити недоліки та опрацювати причини їхньої появи.
А ще це допоможе ефективніше справлятися зі схожими проєктами в майбутньому.
Як приклад можна навести таку ситуацію. Керівник дав співробітнику завдання розсортувати документи за певними параметрами – при цьому назвав не всі з них. А ще не озвучив кінцеву мету завдання, вважаючи, що якщо вона очевидна йому, то буде зрозуміла і підлеглому. Але той не зрозумів сенс доручення і виконав його без урахування того самого неназваного параметра. І в підсумку його робота виявилася марною.
Саме для того, щоб запобігти подібному, керівнику важливо позначати цілі завдань, а працівникові – уточнювати, якщо вони зрозумілі не до кінця. Чітка постановка завдання дає змогу вимагати такого ж чіткого результату.
5. Вказуйте співробітнику на його недоліки тактовно і давайте рекомендації щодо їх усунення
Найвірніший спосіб зіпсувати стосунки з підлеглими – лаяти їх за кожен промах. А особливо – прилюдно. Звісно, не потрібно тримати в штаті співробітників, які роблять одні й ті самі помилки постійно. Але якщо таке трапилося вперше, вкажіть на недоліки м’яко, без звинувачень і нав’язування почуття провини.
Припустимо, співробітник не любить спілкуватися за допомогою голосових повідомлень, а клієнти віддають перевагу саме такому способу комунікації. Керівник м’яко вказує на те, що етичним вважається відповідати людям у тому форматі, який їм подобається. А також обіцяє допомогти в разі чого.
І дає пораду не в стилі “даремно ти так”, а в стилі “дивись, можна зробити трохи по-іншому. І ось лайфхак, щоб перебудуватися було простіше”.
Якщо ж промах трапляється не вперше, а вдруге або навіть втретє, дійте за обставинами. Іноді допомагає пряма розмова зі співробітником і вказівка на те, що ви незадоволені. Але, якщо ви розумієте, що людина все одно продовжить робити одні й ті самі помилки, звільнення стане найкращим виходом.
А щоб уникнути певних недоліків з боку співробітників, можна письмово закріпити заходи відповідальності в правилах внутрішнього трудового розпорядку.
6. Делегуйте обов’язки
Вибирайте співробітників, які, на вашу думку, добре впораються з конкретними завданнями – наприклад, тому що вони вже робили схожу роботу раніше або вона входить у їхні прямі обов’язки. І сміливо доручайте їм їх.
Приклад: на вас працює дві людини з приблизно схожими обов’язками. Один із них любить займатися документами, завжди акуратно їх сортує і здає в ідеальному вигляді. Інший же віддає перевагу будь-якій паперовій роботі, а не спілкуванню з клієнтами.
Складання звітності входить в обов’язки обох, але додаткові документи все ж варто передавати на оформлення першому співробітнику, а взаємодію з клієнтами доручати другому. Завдяки цьому робота буде виконана якісніше.
Ви повинні самі визначати, кому краще делегувати те чи інше завдання. А якщо не до кінця впевнені, що підлеглий впорається, варто скерувати його або підібрати ментора з більш досвідчених співробітників. І не забудьте оцінити старання, коли роботу буде зроблено.
7. Заохочуйте ініціативних працівників
Не варто слідувати принципу “ініціатива карається”: це відіб’є у співробітників будь-яке бажання проявляти самостійність. Навпаки, показуйте, що ви підтримуєте їхню активність, намагайтеся обговорювати з підлеглими їхні ідеї, давайте певну свободу дій, коли це можливо. Співробітники бачитимуть, що їх помічають і прислухаються до них, – а це саме по собі чудова мотивація.
Нагороду за хорошу роботу варто обирати виходячи з бажань співробітника.
Для когось важливіша премія, хтось мріє побачити свою фотографію на дошці пошани, а комусь вистачає усної похвали. Є й інший тип працівників: як нагороду вони воліють отримувати кредит довіри. Тобто знання, що їх вважають висококваліфікованими фахівцями і доручають їм складніші завдання. А отже, не за горами підвищення на посаді або та ж премія.
8. Дотримуйтесь своїх же порядків
Пам’ятайте: внутрішньокорпоративні правила єдині для всіх і кожного. Якщо у вас уже є список “законів офісу” або ви тільки розробляєте його – переконайтеся, що самі виконуєте або будете виконувати те, що в ньому записано. Це зміцнить ваш авторитет в очах підлеглих.
Уявіть: керівник часто нагадує співробітникам про те, що їхні робочі столи мають утримуватися в чистоті та порядку. Але тоді й сам він має дотримуватися свого правила. А якщо він цього не робить, його авторитет в очах співробітників рано чи пізно знизиться. Адже якщо начальник не дотримується своїх же слів, інші теж можуть до них не прислухатися.
9. Навчайте співробітників
Це важливий елемент визнання важливості працівників для компанії. Корисно організовувати й оплачувати курси та навчальні програми як для всіх співробітників, так і для тих, хто претендує на підвищення або проявляє ініціативу. Показуйте підлеглим, що ви зацікавлені в їхньому професійному зростанні.
Частота організації навчання залежить від потреб співробітників і компанії.
В одних сферах знання оновлюються кожні кілька місяців, а в інших набагато рідше – все залежить від ніші.
Якщо співробітники самі просять організувати або оплатити їм навчання – це також варто заохочувати. Але перевіряйте, наскільки якісні обрані ними навчальні програми та чи відповідають вони інтересам компанії. Оплачувати те, що людина хоче освоїти просто для себе, а не для роботи, не потрібно.
10. Мотивуйте співробітників на професійні успіхи
Мотивація може бути як матеріальною, так і нематеріальною. До першої, наприклад, можна віднести надбавку до зарплати, премію, бонуси на кшталт оплати навчання або компенсації фітнес-тренувань.
Однак гроші далеко не єдиний стимул для підлеглих. Підвищення зарплати приємне завжди, але іноді визнання в колективі, сприятливий психологічний клімат, комфортне робоче місце та інші нематеріальні умови набагато важливіші.
Якщо корпоративна культура це дозволяє, ви можете влаштовувати неформальні зустрічі зі співробітниками: виїжджати на заходи, екскурсії, творчі майстер-класи. Або вибирати будь-які інші заняття, які схвалить більшість. Спілкування в неформальній атмосфері розряджає атмосферу в колективі та створює хороший психоемоційний настрій. Завдяки цьому бізнес-завдання потім вирішуються набагато простіше.
